Основний зміст

ВСТУП

Кожна дитина – потенціал. Задіяти її

можливості, відкрити для неї власні

життєві сили, наповнити її відчуттям

власної спроможності – важливе

завдання педагога.

Актуальність досвіду зумовлена спрямованістю сучасної освіти на розвиток творчої особистості, створення умов для мовленнєвої самореалізації старшого дошкільника. В успішному навчанні дитини велику роль відіграє її уміння спілкуватися та зв’язно висловлюватися. Дитина має вміти як відповідати на запитання, так і ставити їх, описувати предмет, розповідати про подію та розмірковувати з приводу неї. Адже у цьому віці в малюка формується мовлення і пов’язані з ним процеси мислення. Тож, якщо на цьому етапі дитина не опанує механізм побудови будь – якого усного висловлювання, пізніше у неї виникнуть значні труднощі, пов’язані з розвитком мовлення взагалі.

Розвиток мовлення - це не лише збагачення словника, формування звукової, граматичної культури та удосконалення зв’язного мовлення. Насамперед, це – розвиток вміння спілкуватися. Часто при спілкуванні дошкільники стикаються з труднощами : не вміють звернутися до однолітків, домовитися з ними з будь – якого питання, соромляться відповідати на запитання, не можуть підтримати розмову, адекватно висловити свою симпатію чи антипатію, тому часто конфліктують або намагаються усамітнитися. Це призводить до проблем в особистісному розвитку, адже товариськість, уміння контактувати з однолітками – необхідна складова самореалізації дитини, її успішності у різних видах діяльності.

Навчальний процес може бути успішним, коли завдання відповідатимуть вимогам часу. І якщо раніше вихователі передавали дітям певний універсальний «комплект» знань, умінь і навичок, то нині дитина має навчитися вибирати свою стратегію, вести пошукову роботу. Розвиткові потребі дітей у нових знаннях може слугувати така форма виховання, яка забезпечуватиме надбання практичного досвіду в найрізноманітніших видах творчої діяльності. Для дітей привабливими є ситуації, у яких можна реалізувати спільний пошук і які можна засвоїти випробувальними діями. Тому особливу роль у досягненні результатів колективної творчої діяльності відіграє форма спілкування її учасників. Спілкування потребує від дітей і вихователя уміння вільно і з інтересом обговорювати різні питання, стежити за ходом спільної розмови і роботи, надавати одне одному допомогу і приймати її. Організація навчання розвитку мовлення через спілкування, через постійну роботу думки та уяви звільняє дитину від спрямування тільки на запам’ятовування. Пропонуючи свободу й активність у виборі партнерів по спілкуванню, у пошуках засобів досягнення мети, навчання досягає результату, за якого вільна особа вільно мислить і з цікавістю запам’ятовує. Наповненість навчального процесу приємним відчуттям причетності до відкриття, до особистісних взаємин розвиває подальшу потребу в спілкуванні засобами нової для дитини мови. Удосконалення мовлення стає життєво необхідним, оскільки сформовані навички користування мовою полегшують активну участь у спільній діяльності з дорослими й однолітками .

Беручи до уваги вищевикладене, перехід до новітніх технологій навчання є неминучим, тому що потік інформації з кожним роком збільшується. І ми маємо навчити дитину здобувати нові знання за допомогою мислення та сучасних методів навчання. Потрібно так організувати навчальний процес, щоб кожній дитині знайшлося посильне завдання і щоб успіх залежав від усіх.

Суть перспективності досвіду - визначення нових підходів щодо впровадження в освітній процес дошкільного навчального закладу технології інтерактивного навчання.

Провідна педагогічна ідея досвіду полягає у створенні умов для залучення вихованців до процесу пізнання, які б викликали у кожної дитини відчуття своєї успішності, інтелектуальної спроможності, неповторності, значущості.

Практичною значущістю досвіду є формування мовленнєвої компетентності дошкільника, засвоєння дитиною культури мовлення, спілкування; розвиток особистісних комунікативних якостей мовленнєвих здібностей дошкільників. Сформовані навички користування мовою полегшують активну участь у спільній діяльності з дорослими й однолітками.

Теоретичне обґрунтування досвіду базується на психолого – педагогічних дослідженнях Т.О.Піроженко, К.Л.Крутій, Н.Гавриш, Т.Ткаченко. Законом України «Про освіту» визначено, що розвиток освіти повинен базуватися на використанні нових прогресивних концепцій, впровадженні в навчально – виховний процес дошкільного закладу сучасних педагогічних технологій, науково – методичних досягнень.

Формування навичок мовленнєвої взаємодії з однолітками набуває у старшому дошкільному віці неабиякого значення. Адже саме комунікативно мовленнєвий розвиток зумовлює здатність старших дошкільників, розв’язуючи певні завдання під час пізнавальної, образотворчої, трудової діяльності, планувати свої дії, узгоджувати їх з партнерами та домовлятися з ними про спільні дії для досягнення бажаного результату. Доктор психологічних наук Тамара Піроженко у «Коментарі до Базового компонента дошкільної освіти в Україні» зазначає, що мовленнєвий розвиток дитини дошкільного віку визначається мірою сформованості у дитини знань, умінь та навичок, пізнавальних і соціальних мотивів, потреб та інтересів, а також інших психічних новоутворень, які становлять базис її особистісної культури. Високий рівень мовленнєвих досягнень дає дитині можливість реалізувати як соціальну, так і інтелектуальну активність у колі однолітків. Спрямованість на комунікацію, потреба і прагнення зрозуміти інших і бути зрозумілим їм змушують дошкільника будувати і перебудовувати мовленнєві висловлювання у таких повних формах, які забезпечують взаєморозуміння.

Т.О.Піроженко вважає, що сутність інтерактивних методів навчання полягає в організації навчального процесу таким чином, щоб практично всі діти були залучені до процесу пізнання, мали змогу дискутувати з приводу того, що знають і думають. Спільна діяльність дітей у процесі пізнання, засвоєння навчального матеріалу означає, що кожен робить свій індивідуальний внесок, відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності, причому в атмосфері доброзичливості й взаємної підтримки, що дає змогу не лише здобувати знання, а й розвиває пізнавальну діяльність. Вивчення й аналіз періодичних педагогічних видань дає мені можливість стверджувати, що інтерактивні технології знаходять широке впровадження в навчально – виховному процесі з розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку.

ОСНОВНА АНАЛІТИЧНА ЧАСТИНА

Технологія діяльності автора досвіду

Автор досвіду доводить важливість використання інтерактивних методів в роботі щодо формування навичок мовлення дітей старшого дошкільного віку. Організація навчання розвитку мовлення через спілкування, через постійну роботу думки та уяви дає можливість дитині вільно мислити, з цікавістю запам’ятовувати, наповнює навчальний процес приємним відчуттям причетності до відкриття, розвиває подальшу потребу в спілкуванні засобами мови.

У процесі моделювання досвіду зроблено:

* на базі Дмитрівського дошкільного навчального закладу (ясел-садка) «Ромашка» сформована творча група під керівництвом автора досвіду, діяльність якої була спрямована на забезпечення якості та ефективності впровадження інтерактивних технологій.

* розроблено авторський підхід до планування роботи щодо розвитку мовленнєвих здібностей дітей, в якому пріоритетним визначено виховання потреби у дітей спілкуватися, самостійно висловлювати свої думки та досягнення.

*створено банк наочних, практичних матеріалів для використання вихователем в навчально-виховному процесі (доповіді, консультації, конспекти занять, дидактичні ігри, ігрові проблемно – практичні ситуації, ігри – пропозиції).

* підготовлено та проведено відкриті заняття, консультації для педагогів, батьків, семінар – практикум «Використання інтерактивних технологій для розвитку мовлення дітей старшого дошкільного віку».

Особливості та значення мовленнєвої взаємодії дітей

Мовленнєві вміння – це мовленнєві дії, що реалізуються на основі мовних знань і способів діяльності під час вибору і поєднання мовленнєвих операцій залежно від мети, ситуації спілкування і співрозмовника, з яким відбувається комунікація. Оволодіти такими вміннями означає навчитися правильно обирати стиль мовлення, підпорядкувати форму мовленнєвого висловлювання завданням спілкування, вживати найефективніші для поставленої мети і відповідних умов мовленнєві засоби спілкування (вербальні і невербальні).

Мовленнєві навички – це автоматизовані відповідно до певної мовної норми мовленнєві операції, які здійснюються несвідомо і слугують для вираження думок, намірів, переживань. Сформувати навичку означає забезпечити правильну побудову і реалізацію висловлювання. Ці операції неусвідомлені, тому виникає потреба у створенні умов для їх формування та реалізації.

Мовленнєва взаємодія – це об’єднання, координація і взаємозбагачення зусиль учасників спілкування для визначення, наближення та досягнення комунікативної мети мовленнєвими засобами. Мовленнєва взаємодія є важливою умовою ефективної організації навчальної діяльності дошкільників .

Мовленнєва взаємодія між старшими дошкільниками має низку суттєвих особливостей, що якісно відрізняють її від мовленнєвої взаємодії дітей з дорослими. Розмовляючи з дорослими, діти дотримуються певних норм висловлювань, намагаються вживати загальноприйняті фрази і мовленнєві звороти. Вони більш – менш уважно слухають розповідь дорослого, намагаються відповідати на його запитання, продовжувати розпочату з ними розмову.

Мовленнєва взаємодія дітей, насамперед, вирізняється яскравою емоційністю. Під час такого спілкування можна спостерігати майже в десятеро більше експресивно – мімічних проявів і підкреслено яскравих інтонацій, ніж у спілкуванні з дорослими. Спілкування дітей вирізняється нестандартністю, відсутністю жорстких правил і норм. З однолітками діти використовують несподівані, непередбачувані фрази, слова, поєднання слів і звуків. Їм важливо висловитися самим, ніж слухати товариша, вони перебивають одне одного, кожен розповідає про своє, відповіді і висловлювання співрозмовника не завжди беруться до уваги.

Під час спілкування з однолітками дитина вчиться виражати себе, свої бажання, настрій, керувати іншими, налагоджувати взаємини. У ході такої взаємодії у дитини складається образ світу й образ власного Я . Тому дуже важливим є ефективна організація і керівництво такою взаємодією з боку вихователя .

Правила позитивного спілкування та взаємодії

Організовуючи спілкування дошкільників намагаюсь вчити дітей дотримуватись основних правил позитивного спілкування та взаємодії :

• розмовляти мовою партнера – учасники взаємодії мають спілкуватися між собою знайомою, доступною, зрозумілою всім мовою;
• поважати партнера, підкреслювати його значущість ,адже базовими потребами кожної дитини є потреба у визнанні, прийнятті та повазі – проявляти повагу до однолітка слід щиро у різні способи(брати до уваги його пропозиції, враховувати його знання і можливості, надавати право вибору, схвалювати його досягнення тощо);
• підкреслювати спільне – «ми з тобою схожі» (єдність інтересів, цілей, завдань, планів, думок, точок зору партнерів зі спілкування);
• проявляти інтерес до проблем партнера – інтерес має бути явним, тобто вираженням за допомогою слів, дій, учасників, адже байдужість до товариша гальмує конструктивне спілкування.

Лише спілкування з однолітками створює умови для мовленнєвої творчості та прояву індивідуальності кожної дитини. Базовий компонент дошкільної освіти в Україні поставив перед педагогами основне завдання – виховати особистість, яка успішно діє в різних життєвих ситуаціях. А здатність швидко адаптуватися до нових умов безпосередньо залежить від комунікативних умов та навичок, достатній рівень яких дає змогу само реалізуватися й адекватно діяти у соціальному оточенні. Тому я намагаюся вчити дітей пояснювати, переконувати, доповнювати, домовлятися, дискувати, слухати інших, користуватися різними засобами виразності (міміка, жести, рухи). Щоб навчити дитину оперувати своїми мовними знаннями, виховати ініціативну особистість з високим рівнем мовленнєвої творчості, щоб мовленнєва взаємодія дітей була ефективною намагаюся створити умови для розвитку комунікативних навичок вихованців . Однією з таких умов є інтерактивне навчання дошкільників – активне використання в освітньому процесі інтерактивних методів навчання.

Особливості використання інтерактивних методів в роботі з дітьми старшого дошкільного віку

Інтерактивні методи – це способи цілеспрямованої міжсуб’єктної взаємодії, що забезпечують оптимальні умови розвитку дітей. Характерними особливостями цих методів є :

• оптимальна активізація дітей;
• спільна діяльність вихователя та дітей у режимі рівноправного спілкування;
• створення умов для переживання успіху кожним учасником педагогічної взаємодії;
• обов’язкова рефлексія процесу навчання і виховання – осмислення доцільності обраних завдань, форм роботи, способів діяльності, причини невдач або досягнення цілей тощо.

Інтерактивність виробляє в дитини відповідальність, самокритичність, розвиває творчий підхід до розв’язання проблем, вчить правильно і адекватно оцінювати свої дії. Основний елемент інтерактивного заняття – діалог. Під час інтерактивного заняття діти активно спілкуються, сперечаються, не погоджуються із співрозмовником, доводять свою думку. Однією з основних умов проведення занять в ДНЗ з використанням інтерактивних методів навчання – активізація розумової діяльності дітей на всіх етапах заняття.

Інтерактивне навчання дошкільників – це специфічна форма організації освітньої діяльності, метою якої є забезпечення комфортних умов для взаємодії, за яких кожна дитина відчуває свої успіхи, виконуючи певну інтелектуальну роботу, досягає високої продуктивності. Інтерактивні методи навчання забезпечують таке навчання, яке дає можливість дітям на занятті в парах, мікрогрупах або малих групах опрацьовувати навчальний матеріал, розмовляючи, дискутуючи та обговорюючи різні точки зору. Необхідність упровадження в освітній процес інтерактивних методів очевидна, оскільки:

• сьогодні, як ніколи раніше, підвищуються вимоги до оновлення дошкільної освіти вихованців;
• змінюються вимоги до якості дошкільної освіти, її оцінка не лише за рівнем знаннєвої підготовленості, але й елементарної життєвої компетенції випускників ДНЗ, їх здатності застосовувати знання у власному житті, постійно їх оновлювати і збагачувати;
• Відбувається диференціація та індивідуалізація дошкільної освіти.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, намагаюся створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.

Інтерактивні методи навчання розвивають навички спілкування в групі, вміння висловлюватись, критично мислити, переконувати, вести дискусію, сприяють активному, ґрунтовному аналізу та обговоренню нового матеріалу з метою його осмислення, закріплення та засвоєння, стимулюють розвиток пізнавальних процесів, допитливість, вчать дітей мислити, розмірковувати, доводити свою думку, підводять до «відкриття нових знань».

Інтерактивне навчання може відбуватися:

• у парах (2 дитини ) ;
• у мікрогрупах ( 3-4 дитини) ;
• у малих групах (5 – 6 дітей).

Під час інтерактивного навчання діти :

• активно спілкуються ;
• сперечаються ;
• не погоджуються з співрозмовником ;
• приймають продумані рішення ;
• вчаться здобувати нові знання ;
• залучаються до роздумів і міркувань, активного діалогу з обговорення теми.

Правила побудови діалогу :

• намагаюсь лише спрямовувати роботу дітей на шлях розв’язання порушеної проблеми, але до правильної відповіді дитина повинна дійти сама ;
• з повагою ставлюся до всіх своїх співрозмовників, незалежно від рівня успішності, який вони виявили у ході розмови;
• не перебиваю дитячі висловлювання, не виправляю, а терпляче вислуховую ;
• ні в якому разі не даю негативну оцінку діяльності і міркуванням дітей, а оцінюючи, вживаю слова : цікаво, добре, чудово, незвичайно, правильно, оригінально;
• обов’язково схвалюю будь – яке бажання дитини сказати своє слово, речення, тощо : «Діти, ви помітили, як Марійка цікаво сказала ?»
• під час розповіді спонукаю дітей вживати слова : я знаю, що … ; я вважаю … ; мені здається …; я думаю…; мені подобається… ; тощо.

Правила інтерактивного навчання :

• кожна думка важлива ;
• не бійся висловлюватися ;
• ми всі – партнери ;
• обдумав, сформував, висловив ;
• кажи чітко, красиво ;
• наводь тільки обґрунтовані докази.

У своїй роботі ми постійно стикаємося з виникненням мікрогруп (3-6 дітей), але, як правило, не враховуємо й не аналізуємо закономірності їхнього виникнення та існування. Однак саме в таких групах криються джерела успіху навчально – виховного процесу. Внутрішні взаємини, неформальні, наповнені почуттям прив’язаності, любові, турботі, впевненості. Вони є природним ґрунтом для того, щоб не тільки отримувати, засвоювати знання про навколишній світ, але й , що не менш важливо, навчитися передавати ці знання іншим, словесно формулюючи їх. В дитини потрібно викликати пізнавальний інтерес, бажання не лише відповідати, але й самостійно ставити запитання. Слід пам’ятати, що не потрібно квапитися з готовими відповідями на запитання дітей, адже спільний пошук спрямує малюка до правильної відповіді. Нехай він відчує стан першовідкривача, підтримуйте у малюка впевненість у тому, що він сам неодмінно знайде правильну відповідь, додумається, розв’яже складне для нього завдання. І в цьому допомагають інтерактивні методи, які я намагаюся використовувати у своїй роботі з дітьми.

Метод багатоканальної діяльності

Для того щоб відкрити потенційні можливості кожної дитини використовую метод багатоканальної діяльності. Багатоканальне сприйняття світу за допомогою всіх органів чуття. Отримання глибоких вражень на емоційно – чуттєвій основі сприяє міцному засвоєнню знань дітьми. Тому, організовуючи будь – яку діяльність, намагаюся викликати у дітей інтерес до неї, і обов’язково задіяти різні аналізатори. Використовую методику сприйняття зображення на картині різними органами чуття, яку розробили відомі педагоги Інгріда Мурашківська та Тетяна Сидорчук. Методику побудовано на принципах теорії розв’язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Розглядання картини слід проводити у такій послідовності:

• виокремлення об’єктів, зображених на картині ;
• уявлення об’єктів через уявне сприйняття їх різними аналізаторами.

Пропоную дітям :

• Діти, уявіть себе справжніми дослідниками, яким подобається все вивчати, розглядати, слухати. Ваша рука легко перетвориться на зорову (або слухову) трубу. ЇЇ треба лише скласти так, щоб утворилася труба. Давайте спробуємо побачити крізь цю трубу та назвати тільки один предмет із зображених на картині.

Після того, як діти розглянули всі об’єкти, зображені на картині, пропоную низку творчих завдань, як от :

• «прослухати» звуки картини через спеціальні уявні навушники ;
• Вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів ;
• Уявно «торкнутися» до картини, визначаючи тепло чи холодно, яка поверхня різних об’єктів4
• «відчути аромат» картини ;
• «вийти за межі зображеного» тощо. (Див. додаток № )

Виконання цих творчих завдань забезпечує високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дає змогу протягом усього заняття підтримувати у дітей гарний настрій та інтерес до процесу сприйняття. У результаті використання такого методу у дошкільників зникає відчуття скутості, невпевненості, розвивається логічне мислення, пізнавальна активність, мовленнєва ініціатива.

Робота в парах

Особливо ефективна на початкових етапах навчання дітей роботі у малих групах, її можна використовувати для досягнення будь – якої дидактичної мети ; засвоєння, закріплення, перевірки знань.

За умов парної роботи всі діти отримують можливість говорити, висловлюватись. Робота в парах дає дітям час подумати, обмінятись ідеями з партнером і лише потім озвучувати думки перед усіма. Вона сприяє розвитку навичок спілкуватися, вміння висловлюватись, критично мислити. Вміння переконувати й вести дискусію.

Як організувати роботу

• Запропонуйте дітям завдання. Дайте їм 1-2 хвилини для підготовки можливих відповідей або рішень індивідуально.
• Об’єднайте дітей у пари, визначте, хто з них буде висловлюватись першим, і попросіть обговорити свої ідеї один з одним. Краще відразу визначити час на висловлювання кожного в парі і спільне обговорення. Це допомагає звикнути до чіткої організації роботи в парах. Вони мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.
• По закінченню часу на обговорення кожна пара представляє результати роботи, обмінюється своїми ідеями та аргументами з усією групою.

Метод «Мозковий штурм»

Це – ефективний метод заохочення творчої активності швидкого генерування великої кількості ідей. Він спонукає дітей розвивати уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити кілька рішень конкретної проблеми. Його слід застосовувати саме для вирішення конкретної проблеми або пошуку відповіді на якесь питання.

Порядок проведення

• Запропонуйте дітям сісти так, щоб вони почувалися зручно і невимушено.
• Повідомте їм проблему, яку треба вирішити.
• Запропонуйте дітям висловити своє ідеї.
• Не вносьте в ідеї жодних коректив.
• Спонукайте учасників до висування нових ідей, додаючи при цьому свої власні.
• Намагайтесь уникати глузування, коментарів, або висміювання будь – яких ідей.
• Наостанок обговоріть та оцініть запропоновані ідеї.

Метод ПРЕС

З цієї невеличкої технології варто почати роботу над навчанням дітей дискутувати. Вона використовується при обговоренні дискусійних питань та при проведенні вправ, у яких потрібно зайняти й чітко аргументувати визначену позицію з проблеми, що обговорюється. Метод навчає дітей виробляти й формувати аргументи, висловлювати думку з дискусійного питання у виразній і стислій формі.

Як організувати роботу.

Чотири етапи метод ПРЕС:

• Висловіть свою думку, поясніть у чому полягає ваша точка зору (починаючи зі слів… я вважаю, що …).
• Поясніть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази (починайте зі слів …тому, що…).
• Наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції, назвіть факти, які демонструють ваші докази (…наприклад…).
• Узагальніть свою думку, зробіть висновок, починаючи словами :…отже, …таким, чином…).

Метод «Мікрофон»

Метод «Мікрофон» - це різновид групового обговорення певної проблеми, що надає можливість кожній дитині висловлюватися у порядку черги, відповідаючи на запитання, або висловлюючи свою думку на задану тему. Діти разом з вихователем утворюють коло та передаючи імітований або іграшковий мікрофон, висловлюють свої думки на задану тему. Всі висловлювання дітей приймаються, схвалюються, проте не обговорюються. Діти повинні дотримуватись певних правил:

• говорити лише тоді, коли отримують уявний мікрофон ;
• говорити швидко і стисло (не більше ніж 0,5 – 1 хвилину) ;
• не оцінювати висловлювання товаришів.

Метод «Займи позицію »

• Розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, діти знайомляться з альтернативним поглядом.
• Прогнозують, які наслідки матимуть індивідуальні позиції для інших.
• На практиці використовують уміння захищати власну позицію.
• Вчаться вислуховувати інших.
• Отримують додаткові знання з теми.

Як організувати роботу.

• Запропонуйте дітям дискусійне питання і попросіть визначити власну позицію щодо цього питання.
• Розмістить плакати в протилежних кутках кімнати. На одному з них, наприклад, намальоване - сонечко «згодний» на іншому хмарка «не згодний».
• Обговоріть правила проведення вправи.
• Попросіть учасників стати біля відповідного плаката, залежно від їхньої думки щодо обговорюваної проблеми.
• Виберіть кількох учасників і попросіть їх обґрунтувати свою позицію або запропонуйте всім, хто поділяє одну і ту саму точку зору, обговорити її і виробити спільні аргументи на її захист.
• Після викладу різних точок зору запитайте чи не змінив хто – небудь з учасників своєї думки і чи не хоче перейти до іншого плаката. Запропонуйте дітям перейти й обговорити причини свого переходу.
• Попросіть учасників назвати найбільш переконливі аргументи своєї та протилежної сторони.

ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

Створена система роботи дала позитивні результати. Проведені діагностичні зрізи показали, що з кожним навчальним роком у процесі системної та послідовності роботи відбувалися позитивні зміни у формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників, засвоєнні дітьми культури мовлення, спілкуванні, розвитку особистісних комунікативних якостей та мовленнєвих здібностей дошкільників. Склад дітей з низьким рівнем зменшився порівняно з 2013 роком на 19 %, а з високим збільшився на 15%.

• Якісно змінився рівень сприйняття дітьми навчального матеріалу – він набув особистісного сенсу - замість «вивчити», «запам’ятати» стало «обдумати», «застосувати».
• Поліпшилося вміння спілкуватися, приймати спільні рішення, доповідати.
• У дітей з’явилося більше можливості для виявлення індивідуальних мовних здібностей та розвитку словесно – мовленнєвої діяльності.
• Кожна дитина відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, неповторність.

Отже, використання інтерактивних технологій допомагає не лише збагатити словниковий запас дошкільнят, але й сприяє розвитку пізнавальної активності та образного мислення, сприяє формуванню мовленнєвої компетентності дитини, допомагає дітям подолати сором’язливість та невпевненість. Вони навчаються відстоювати власну точку зору, самостійно приймати рішення. А це, погодьтеся, надзвичайно важлива і корисна діяльність для подальшої діяльності дитини у будь – якій сфері життя.